Хатина на краю села потонула у зеленій гущавині. У цій старенькій хатині, із деревяними шибками, щодня стукає і сонце, і дощ, і вітер. Тут народжувалися рядки від самого серця і кожному до душі. У цій хатині народився Микола Клец - людина, яка не закінчувала ні інститутів, ні академій, а вражає широкою ерудицією, знанням літератури і мистецтва, тонким відчуттям слова.
Сьогодні, в мистецькій залі Центральної публічної бібліотеки, відбувся вечір спогадів про письменника. Атмосфера заходу була теплою та душевною. Кожне слово, кожна історія про нього викликали і сльози щастя, що така людина була, що він є нашим земляком, і сльози жалю, що ми так мало про нього знаємо, так рідко про нього говоримо. Дякуємо Анатолію Ненцінському, члену національної спілки письменників України, який поділився спогадами про Миколу Клеца. Велика подяка директору Великомацевицького НВК Ользі Куйдан, яка знала поета особисто і піклувалася про нього все його життя. І навіть після... Велика подяка Маргариті Тагаєвій та Вікторії Нагорній за прекрасне декламування його творів.
Уже завтра йому було б 75 років. І саме в цей день відбудеться дуже важлива подія — вручення нагороди лауреату Всеукраїнської літературної премії, заснованої на честь Миколи Клеца.
