Сім років тому я вперше читала цю пронизливо-світлу сповідь Лесі Українки зі сцени лялькового театру "Дивень" у Хмельницькому. То для мене була суцільна авантюра. Але пан режисер Сергій Брижань переконав, що мені все вдасться. Мені все вдалося!
Через сім років знову, на прохання бібліотекарів, долучаюся до марафону, читаючи "Блакитну троянду". Просто - одвічні слова про одвічне...
Я не акторка, тому не надто критикуйте)) Спробувала передати емоції, як жінка, як поетеса.
Немає коментарів:
Дописати коментар